РЕОКОМ
Оцінка стану судинної системи за результатами реографічних вимірювань
Національний аерокосмічний університет «ХАІ», Харків
Ключові слова реографія, тонус судин, периферичний опір, венозний відтік.
Повна версія 3.7 Mb До публікацій
Анотація
Розглядаються основні недоліки класичного методу оцінки параметрів судинної системи (тонус судин, периферичний опір, венозний відтік тощо) за результатами реографічних вимірювань. Пропонується нова методика, що ґрунтується на розкладанні реографічного сигналу на низькочастотну та високочастотну компоненти та на порівняльному аналізі їхніх амплітудних і фазових співвідношень. З використанням даних комплексу РЕОКОМ демонструються отримані результати.
Реографічний метод був запропонований у сорокових роках минулого століття як украй необхідний і довгоочікуваний метод неінвазивного дослідження стану серцево-судинної системи людини. До сімдесятих років він став одним із найбільш поширених у клінічній практиці, проте з часом ставлення до реографії почало значною мірою змінюватися, і, на жаль, не на краще.
Наявні труднощі в розвитку реографії, з нашої точки зору, пов’язані з певною передчасністю появи цього методу дослідження. Технології тих років ще не дозволяли створити якісну апаратуру. Як уже зрозуміло сьогодні, хороший реограф — досить складний прилад, що суттєво перевершує за складністю реалізації як електрокардіографічну, так і електроенцефалографічну апаратуру.
Для глибшого розуміння сказаного розглянемо основні положення класичної методики оцінки параметрів судинної системи за результатами реографічних вимірювань і спробуємо виявити її найсуттєвіші недоліки.